Стратегії посилення можливостей командування та управління спільними операціями проти БПЛА
Посилення можливостей командування та управління спільними операціями проти БПЛА має вирішальне значення для протидії сучасним загрозам БПЛА. Цього можна досягти шляхом оптимізації ефективності злиття інформації та прийняття командних рішень шляхом побудови систем злиття інформації, мереж передачі даних та інтелектуальних моделей прийняття рішень; посилення ефективності спільної організації бойових дій шляхом створення ефективних процесів прийняття рішень і вдосконалення архітектури спільного командування; і постійне підвищення рівня командування та контролю для спільних операцій проти БПЛА шляхом інтеграції інтелектуальних технічних засобів.
1 Оптимізація механізму злиття та обміну інформацією
У складних умовах на полі бою єдине джерело інформації навряд чи може повністю й точно відобразити ситуацію на полі бою. Однак поєднання та обмін інформацією з багатьох джерел може значно підвищити точність усвідомлення ситуації та науковість прийняття рішень. Таким чином, оптимізація механізму злиття та обміну інформацією є першочерговим завданням для підвищення можливостей командування та управління.
1.1 Побудова системи злиття інформації з багатьох джерел
Сутність злиття інформації з багатьох джерел лежить у вирішенні питань, пов’язаних зі стандартизацією різнорідних даних і просторово-часової реєстрації різних датчиків [3]. Важливо встановити єдині стандарти даних і специфікації інтерфейсу, запровадити стандартизовану обробку інформації, отриманої з різних датчиків і джерел даних, а також покращити якість і послідовність даних. Слід побудувати систему злиття інформації з багатьох джерел, використовуючи передові алгоритми злиття інформації для досягнення глибокого злиття інформації з багатьох джерел, підвищення точності ідентифікації та супроводу цілей, а також забезпечення комплексної та точної інформаційної підтримки для прийняття командних рішень. Водночас слід запровадити технології машинного та глибокого навчання, щоб система могла автоматично навчатися та адаптуватися до різних умов бою та характеристик цілей, таким чином постійно оптимізуючи ефективність злиття інформації.
1.2 Підвищення ефективності та якості обробки інформації
Під час операцій проти БПЛА обстановка на полі бою швидко змінюється, що робить критично важливими швидкість і точність обробки інформації. Слід розгорнути високопродуктивне обчислювальне обладнання для прискорення швидкості обробки інформації; Слід застосувати технології аналізу великих даних для аналізу історичних даних про польоти БПЛА, попереднього калібрування цільових рівнів ризику та надання посилань для обробки інформації в реальному часі. Технології паралельних обчислень, такі як розподілені обчислення та периферійні обчислення, слід використовувати для децентралізованої обробки даних на кількох вузлах, зменшуючи обчислювальне навантаження на центральні вузли. Для усунення помилкової та надлишкової інформації та забезпечення якості вхідних даних необхідно встановити механізми очищення даних та оцінки якості. Крім того, слід розробити адаптивні алгоритми фільтрації та динамічні моделі розподілу ваги для проведення оцінок точності, повноти та своєчасності інформації в режимі реального часу, оперативно видаляючи неправильну або неякісну інформацію. Це ще більше підвищує точність обробки інформації та забезпечує надійну підтримку даних для прийняття командних рішень.
1.3 Побудова безпечної та ефективної мережі передачі даних
Побудова стабільної, захищеної та високошвидкісної мережі передачі даних є ключем до забезпечення точної та своєчасної передачі даних між різними бойовими підрозділами. Слід докладати зусиль для посилення захисту мережі шляхом впровадження алгоритмів шифрування та механізмів автентифікації особи, забезпечення безпеки процесу передачі даних і запобігання таким ризикам, як витік або крадіжка командної інформації. Мобільні базові станції 5G повинні бути розгорнуті в районах бойових дій, використовуючи технологію зв’язку 5G для швидкої передачі даних виявлення від радіолокаційних, оптоелектронних, навігаційних та інших датчиків до командного центру, а також оперативно видають рішення та інструкції командного центру бойовим підрозділам. Скорочення часу передачі інформації стискає робочий цикл OODA та покращує швидкість оперативного реагування. Крім того, слід інтегрувати кілька засобів зв’язку, таких як канали передачі даних і супутники, для побудови резервної мережі та механізму динамічної маршрутизації з кількома встановленими лініями передачі даних. У разі збоїв або перешкод основного каналу можна досягти автоматичного перемикання на резервні канали, підвищуючи невразливість мережі та можливості самовідновлення, а також забезпечуючи безперебійну передачу даних.
